Кількість профзахворювань збільшилась на 31,6% за річними підсумками

У минулому році Фондом соціального страхування України зареєстровано 2 921 випадок набуття українськими працівниками професійного захворювання. Кількість встановлених профзахворювань збільшилась на 31,6%, або 701 випадок порівняно з 2020 роком.

Основною причиною набуття статусу потерпілого на виробництві через професійне захворювання у минулому році залишились хвороби органів дихання, захворювання опорно-рухового апарату та хвороби слуху.

Зверніть увагу, професійне захворювання набувається працівниками через системний, зазвичай довготривалий вплив негативних виробничих факторів. Тож випадки захворювання працівників закладів охорони здоров’я на COVID-19 не входять до зведених даних по професійним захворюванням, оскільки є гострими професійними захворюваннями, тобто вважаються нещасними випадками на виробництві та включаються до відповідної аналітичної інформації.

Найбільша кількість професійних захворювань зареєстрована у Дніпропетровській області (1 119 випадків), Львівській області (687) і Донецькій області (618). Кількість потерпілих осіб, які отримали профзахворювання у цих областях, складає 83% від загальної кількості потерпілих по Україні.

При цьому найбільший показник зростання кількості профзахворювань спостерігається у Львівській області – на 328 випадків.

Значне зниження кількості професійних захворювань відбулося у Запорізькій області – на 21 випадок (з 112 до 91),  Харківській області – на 11 випадків (з 29 до 18) та Житомирській області – на 9 випадків (з 12 до 3).

Нагадаємо, у разі діагностування професійного захворювання та відповідного висновку МСЕК Фонд фінансує застрахованим особам щомісячні страхові виплати в разі часткової чи повної втрати працездатності; допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати працездатності або смерті потерпілого та ін.

Також потерпілі на виробництві мають право на: лікування за рахунок коштів Фонду в закладі охорони здоров’я, враховуючи оперативні втручання; забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення упродовж усього періоду до відновлення працездатності; подальшу медичну реабілітацію; санаторно-курортне лікування тощо.