Фото без опису

З метою посилення контролю за збереженням життя і здоров’я здобувачів освіти під час літніх канікул 2022 року наголошуємо на обов’язковому виконанні вимог листа Міністерства освіти і науки України від 13.05.2022 №1/5119-22 «Про здійснення превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного стану в Україні».

Надаємо інформаційні матеріали щодо дотримання правил поведінки здобувачів освіти під час літніх канікул.

1. Правила безпечної поведінки на воді влітку

Можливі небезпеки під час купання та розваг на воді.

Судома: причини виникнення, методи упередження та способи її позбутися. Досвід і спостереження свідчать, що нещасні випадки на воді трапляються при порушенні заходів безпеки. Щоб не було біди для себе і для всіх, хто нас любить, давайте поводитись на водоймах так, як вимагають заходи безпеки життя: обачно і обережно.

Купатися краще вранці або ввечері, коли сонце гріє, але немає небезпеки перегрівання. Температура води повинна бути не нижче 17-19 О С, у більш
холодній - перебувати небезпечно.

Плавати у воді не більше 20 хвилин, причому цей час повинен збільшуватись поступово, починаючи з 3-5 хвилин.

Не слід доводити себе до ознобу. При переохолодженні можуть виник
нути судоми, припинення дихання, втрата свідомості. Краще купатися декілька
разів по 15-29 хвилин.

Не можна входити та пірнати у воду після тривалого перебування на
сонці. Периферичні судини сильно розширені для тепловіддачі. При охолодженні у воді настає різке рефлекторне скорочення м'язів , що введе за собою
припинення дихання. Якщо немає поблизу обладнаного пляжу, безпечне місце для купання необхідно вибирати з поступовим схилом та твердим І
чистим дном. У воду слід заходити обережно.

Не влаштовуйте грубі ігри на воді, підпливаючи під тих, хто купається,
хапати їх за ноги, «топити»; подавати помилкові сигнали про допомогу та ін.

Дуже обережно плавайте на надувних матрацах, автомобільних камерах і надувних іграшках! Вітром або плином їх може віднести дуже далеко
від берега, а хвилею - захлеснути, із них може вийти повітря і вони втратять
плавучість.

Ніколи не пірнайте в незнайомих місцях, спеціально необладнаних.
Навіть якщо напередодні це місце було безпечним для стрибків, то за ніч могли щось вкинути у воду або плином могло принести корчі.

         Не запливайте далеко, тому що можна не розрахувати своїх сил.

Купання з маскою, трубкою і ластами , потребує обережності. Не
плавайте з трубкою при сильному хвилюванні води у морі. Плавати треба тільки уздовж берега та обов'язково під постійним наглядом, щоб вчасно могла
прийти допомога.

         Не наближайтеся до суден , човнів і катерів, які пропливають поблизу .

Порушення цих правил залишаються головною причиною загибелі людей на воді. Особливо багато тоне людей влітку під час спеки. Друга головна
причина загибелі на воді: спочатку самовпевненість, а потім страх.

Багаторічні спостереження свідчать, що переважно тонуть ті, хто вміє
плавати. Підвищення рівня свободи веде до зниження рівня безпеки.

 

2. Дія сонячних променів на організм людини:

сонячні опіки та удари, їх ознаки та попередження.

Чому не можна перегріватись, переохолоджуватись, перевтомлюватись

Наука (геліобіологія) достеменно дослідила процес взаємодії між сонячного активністю і самопочуттям людей та й усього живого на землі, про корисні
та шкідливі фактори впливу сонця на організм людини.

Використовуючи цілющі властивості сонячного проміння, слід дотримуватись поступовості.

Щоліта в поліклініки звертається чимало людей, котрі отримали сонячні
опіки. Мучить їх не лише біль, а й розлади нервової, серцево-судинної, дихальної систем.

Дехто, засмагаючи, навіть переохолоджується і застуджується. Річ у тім,
що під дією сонячних променів судини шкіри розширюються, створюючи оманливе відчуття тепла, яке тримається від години до кількох діб. Людина не відчуває зниження температури ні ввечері, ні за негоди, отож не дбає про достатньо теплий одяг.

Яких же помилок припускаються часом, загартовуючись сонцем?

Насамперед, не всі вдягаються в легке, світлих тонів вбрання, і організм
швидко перегрівається.

Неабиякої шкоди своєму здоров'ю завдають ті, хто засмагає не вранці, а
опівдні, коли проміння сонця падає прямовисно.

Якщо, відпочиваючи на пляжі, у вас заболіла голова, починає огортати
сонливість чи з'являється дратівливість, слід одразу ж перебратися в тінь. Не
виключено, що таке погіршення самопочуття зумовлене зниженням артеріального тиску.

Засмагаючи, слід добре рухатись, займатись гімнастичними вправами чи
спортивними іграми. А ось спати на сонці небезпечно. Втративши під час сну
самоконтроль, можна отримати тепловий удар. Якщо ви все ж захотіли прилягти, то поверніться ногами в напрямку до сонця, голову прикрийте рушником,
ще краще - легким солом'яним капелюхом.

Після купання не варто одразу виходити на сонце. Волога шкіра надто
чутлива до ультрафіолетових променів і може попектися.

Сонячні промені можуть викликати теплове перевантаження, тепловий удар.

Ознаки і симптоми теплового перевтомлення:

  • нормальна або трішки підвищена температура тіла;
  • прохолодна, волога, бліда або почервоніла шкіра;
  • головний біль;
  • нудота;
  • запаморочення або слабість;
  • виснажений стан.

Ознаки і симптоми теплового удару:

  • висока температура тіла (іноді до 41О С);
  • почервоніла гаряча суха шкіра;
  • роздратованість;
  • втрата свідомості;
  • прискорене дихання.

3. Людина і натовп

Психологи вважають, що натовп - особливий біологічний організм. Він
діє за своїми законами і не завжди враховує інтереси окремих осіб, в тому числі
і їх життя. Досвід підтверджує, що досить часто натовп стає небезпечнішим від
стихійного лиха або аварії, які його створили.

Психологія натовпу. Почуття страху, що охоплює групу людей, миттєво
передається іншим і переростає в некерований процес - паніку. У людей різко
підвищується емоційність сприйняття того, що діється навкруги, знижується
відповідальність за свої вчинки.

Дослідження вказують на такі характерні риси паніки:

  • панічна втеча завжди скерована в бік від небезпеки (не робиться ніяких спроб протидії);
  • напрям втечі при паніці не є випадковим (вибір - за знайомою дорогою або тією, якою втікають інші);
  • за своїм характером, панічна втеча асоціальна (найсильніші зв'язки
    можуть бути перервані; мати може кинути дитину, чоловік - дружину
    і т.д., а стають несподіваним джерелом небезпеки одне для одного);
  • людина, охоплена панікою, погано міркує, хоча повністю її дії не позбавлені логіки. Проблема, скоріше в тому, що вона не шукає альтернативних рішень і не бачить наслідків свого рішення, інколи головних, як у типовому для пожеж випадку: стрибок з приречено великої висоти.

Види натовпу, їх характеристика. У межах однієї з найпоширеніших
класифікацій, якими користуються соціологи і психологи, прийнято розрізняти
чотири основних різновиди натовпу: випадковий, експресивний, конвенційний і
діючий.

Випадковий натовп - це чималий гурт людей, чию увагу, наприклад,
привернула якась надзвичайна подія, скажімо, дорожньо-транспортна пригода.

Експресивний натовп - утворюється з людей, згуртованих прагненням
спільно висловити свої почуття - радість, горе, протест, солідарність тощо. Експресивний натовп можна побачити на багатолюдному весіллі чи похороні, на
мітингах і маніфестаціях.

Під конвенційним натовпом розуміють найчастіше учасників масових
розваг, наприклад глядачів на стадіоні чи в концертному залі, їх об'єднує не
тільки цікавість до масового дійства, а готовність реагувати на нього згідно з
певними ритуалами чи нормами, що не мають офіційного характеру, а виникають ніби за домовленістю - конвенцією.

Діючий натовп поділяється на агресивний, панічний, корисливий та повстанський. Прикладом дій агресивного натовпу може бути, скажімо, самосуд
розгніваної юрби над спійманим на гарячому злочинцем, панічно - масова втеча
людей від несподіваної небезпеки.

Дії корисливого натовпу завжди спрямовані на оволодіння якимись цінностями чи благами. Це може бути штовханина за дефіцитними товарами чи
просто сутичка за місце у транспорті.

Повстанським називають натовп, дії якого зумовлені справедливим обуренням проти властей, їхніх утисків, сваволі. Такий натовп здатний змести навіть організовану, озброєну силу.

Правила поведінки по збереженні власного життя у натовпі під час
масових заходів.

Щоб не загинути у натовпі, краще правило - не потрапляти в нього або
обминути його. Якщо це неможливо, ні в якому разі не йти проти натовпу.

Пам'ятай, що найбезпечніше - бути затиснутим і затоптаним у натовпі!

Тому, входячи в будь-яке приміщення, треба звертати увагу на запасні і
аварійні виходи, знати, як до них добратися.

Не наближайтеся до вітрин, стін, скляних дверей, до яких тебе можуть
притиснути і задушити. Якщо натовп захопив тебе - не чини йому опору. Глибоко вдихни, зігни руки в ліктях, підніми їх, щоб захистити грудну клітину.

Не тримай руки в кишенях, не чіпляйся ні за що руками, їх можуть зламати. Якщо є можливість, застебни одяг. Високі каблуки можуть коштувати тобі життя, так само, як і розв'язаний шнурок. Викинь сумку, парасольку і т.д. Якщо у тебе щось впало, ні в якому разі не намагайся підняти, - життя дорожче.

Головне завдання в натовпі - не впасти. Якщо тебе збили з ніг і ти впав
на землю, спробуй згорнутися клубком і захистити голову руками, прикриваючи
потилицю. При будь-якій можливості треба спробувати встати.

З метою запобігання надзвичайним ситуаціям під час проведення масових заходів рекомендується створення так званих "груп порятунку".

Основне їхнє завдання - своєчасне і оперативне реагування на раптові
запити присутніх І недопущення панічних настроїв.

4. Дії при загорянні електропроводки, короткому замиканні,

 механічному пошкодженні електроприладів.

Як уникнути ураження електричним струмом

 

Виявивши, що загорівся електропобутовий прилад, необхідно в першу
чергу знеструмити його (вийняти вилку з розетки, а якщо доступ до неї неможливий, викрутити пробку в електролічильнику та відключити загальний рубильник).

Викликати пожежно-рятувальну службу за номером 01. Якщо горіння після знеструмлення не припинилось, загасити вогонь підручними засобами. При виникненні будь-якої пожежі необхідно терміново викликати пожежну охорону. Це необхідно зробити навіть у тому випадку, коли пожежа вже погашена
власними силами. Вогонь може залишитись непогашеними в недоступних місцях або тимчасово «притаїтись» і через деякий час знову може розгорітись вже
сильніше.

Для профілактики уражень електричним струмом виконують наступні
поради:

  • ніколи не використовуйте електричні прилади поблизу води;
  • зношені електричні шнури слід відремонтувати або викинути;
  • якщо у домівці є маленькі діти - надійно закривайте від них електророзетки.

5. Небезпечні речовини

Масові гострі отруєння відносяться до однієї з характерних екстремальних ситуацій в медицині катастроф і щорічно виникають у різних державах світу.

Їх розвиток найбільш імовірний в регіонах з великою концентрацією хімічних підприємств, які використовують або виробляють сильнодіючі отруйні
речовини, а також на газо- і нафтопроводах, транспортних вузлах, промислових
холодильних установках, м'ясокомбінатах, водоочисних спорудах. Причинами
масових отруєнь частіше всього є: аварії на промислових підприємствах; вибухи; пожежі; катастрофи на залізничному та інших видах транспорту, який забезпечує транспортування токсичних речовин; порушення техніки безпеки при викиді чи зберіганні відходів хімічних підприємств; навмисні великі крадіжки і
наступний продаж високотоксичних речовин (наприклад, метилового спирту і
т.д.).

Масові отруєння можуть бути результатом злочинних дій.

Отруєння виникає внаслідок попадання токсичних речовин усередину
організму. Такою речовиною можуть стати ліки або інший хімікат, що людина
прийняла навмисно або випадково. Отруєння являється однією з найбільш частих та розповсюджених причин смертності в Україні.

Нараховується біля 500 токсичних речовин, які викликають найбільше
число гострих отруєнь (хіні, солі барію, алкоголь та його сурогати, ртуть, синильна кислота та інші).

6. Як поводитися з невідомими речовинами. Вибухові предмети

Найбільша кількість випадків знаходження боєприпасів припадає на весняно - літній період, коли вони вимиваються повеневими водами на поверхню
грунту, під час проведення будівельних робіт, розорювання пахотних земель та
присадибних ділянок. Нажаль, частіше стали з'являться саморобні вибухові іграшки, начинені вибухівкою, вибухові пакети.

При виявленні вибухонебезпечних предметів:

  • ні в якому разі не чіпайте їх руками, а тим більше не намагайтеся їх знешкодити;
  • за допомогою палиць, мотузки та яскравої тканини зробіть огородження цього місця, де знайдений предмет;
  • не допускайте до нього людей, а тим більше дітей;
  • припиніть будь-які роботи поблизу небезпечного місця;
  • про свою знахідку повідомте пожежно-рятувальну службу (01).

Які заходи безпеки повинні вживати люди, щоб не стати навмисними
випадковими жертвами вибуху?

Про те, що є небезпека вибуху, можна визначити за такими прикметами:

  • невідомий пакунок чи деталь в салоні автомобіля чи поблизу нього;
  • залишки різноманітних матеріалів, нетипових для даного місця;
  • натягнутий дріт, шнур, нитка;
  • дроти чи ізоляційна стрічка, що звисає з-під автомобіля;
  • біля приватного будинку, дачі, - сліди нещодавно розкопаної чи сухої землі, поламані гілки дерев, сліди на траві;
  • біля квартири - сліди ремонтних робіт, ділянки з порушеною фарбою, невідомі предмети біля дверей, в електрощиту, чужа сумка, портфель, коробка;
  • в громадських місцях - метро, кінотеатрі, магазині - залишені без господаря чемодани, сумки, коробки, пакети. Побачивши такі предмети потрібно звернутися до працівника міліції чи іншої посадової особи, зв'язатися  з  машиністом  потягу,  не  доторкатися  до  незнайомого предмета і не допускати інших, уникаючи паніки.

7. Способи запобігання ураженню блискавкою

Щоб уникнути ураження блискавкою при наближенні грози:

  • заховайтесь у приміщенні;
  • сядьте в машину та повністю закрийте вікна;
  • якщо ви плаваєте або знаходитесь у човні, найшвидше намагайтеся вибратися на берег. Вода є провідником електрики;
  • за винятком екстрених випадків намагайтеся не користуватися телефоном;
  • не наближайтесь до телеграфних стовпів або високих дерев;
  • намагайтеся не знаходитись на вершинах горбів;
  • не стійте поряд з залізною огорожею, лініями високої напруги, стальними трубами та рейками, а також поблизу інших провідників електрики;
  • якщо ви не один, тримайтесь на відстані один від одного та намагайтесь не стояти, а лягти на землю;
  • не приймайте під час грози душ або ванну.

Якщо сховатись ніде (скажімо в чистім полі), треба лягти прямо на землю.

У сучасних міських будинках природний електричний розряд практично
не може уразити людину. Громовідвід - надійна система, яка приймає на себе
удар блискавки і спрямовує його в землю, тобто повністю нейтралізує силу гігантського електричного розряду.

8. Запобігання зараженню коронавірусом

Наразі відомо, що новий коронавірус передається краплинним та контактним шляхами. Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці), після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), що контаміновані (забруднені) виділеннями із дихальним шляхів хворого чи інфікованого.

1. Не торкайтеся до потенційно контамінованих вірусом поверхонь, зокрема до тварин, у регіонах із виявленими випадками інфікування.

2. Ретельно і часто мийте руки з милом чи обробляйте їх антисептиком. Миття рук з милом: тривалість процедури — 20–40 с; вода має бути теплою (комфортної температури), а не холодною чи гарячою; обов’язкова процедура: якщо руки видимо забруднені, після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету, якщо відсутній антисептик для рук. Обробка рук спиртовмісним антисептиком: спиртовмісний антисептик для рук — розчин із вмістом спирту 60–80% або хлоргексидину 2% (інші засоби, що реалізують як «антисептик для рук», наприклад настій ромашки або розчини із 40% вмістом спирту, не є такими); антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук (в середньому на одну обробку слід використовувати 3 мл розчину, а це 24–27 «пшиків» кишеньковим диспенсером, тому рекомендовано його просто наливати в долоню); тривалість обробки — близько 30 с; особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду); обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із (потенційно) забрудненими об’єктами; у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри; контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину).

3. Уникайте скупчення людей.

4. Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря.

5. Використовуйте захисну маску: обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить); якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою додаткового захисту. Використовуйте маску правильно: вона має покривати ніс і рот; вона має щільно прилягати, без відступів по краях; заміняйте маску, щойно вона стала вологою; не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком; заміняйте маску що чотири години; не використовуйте маску повторно.